00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Ведучий— дієпр. акт. теп. ч. до вести. Там находився отвір, ведучий до саду Маєвських (Коб. 2. прикм. Який іде спереду.
- Велич— дуже великий, надзвичайних розмірів предмет. Ліс у мене стародавній, добрий.
- Горила— рід найбільшої людиноподібної мавпи, яка водиться у Західній Африці. Серед сучасного тваринного світу найближчі до людини за біологічними ознаками вищі мавпи: шимпанзе, орангутанг, гібон, горила, що живуть у тропічних зонах земної кулі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 10).
- Дим— суміш дрібних твердих частинок (сажі, попелу і т. ін.) і газоподібних продуктів, які виділяються в повітря при згорянні чого-небудь. З десять скирт хліба палало,.. од їх піднімався густий дим (Н.-Лев., II, 1956, 196).
- Дім— будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ.
- Дяк— служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння.
- Еон— у міфологічних уявленнях пізньоантичного язичництва – персоніфікація часу (під впливом іранської міфології). 2. Найбільший підрозділ геологічної історії Землі, що об'єднує кілька ер.
- Зів— вхід з порожнини рота в глотку. Зондування через ніс роблять хворим, які перебувають в непритомному стані або коли у них є тяжкі захворювання рота і зіва (Заг. догляд за хворими, 1957, 62).
- Іди— у староримському календарі - 15-і числа березня, травня, липня, жовтня й 13-і числа решти місяців року.
- Міміка— рухи м'язів обличчя, які виражають внутрішній душевний стан людини.
- Серце— центральний орган кровоносної системи у вигляді м'язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг (у людини - з лівого боку грудної порожнини). Вона чула, як в грудях стукотіло серце швидко-швидко (Н.-Лев., VI, 1966, 384).
- Сум— невеселий, важкий настрій, спричинений горем, невдачею і т. ін.
- Тусок— тУСКА, и, ж. Туга, смуток. - Як хліба край, так і в хліві рай.
- Францій— радіоактивний хімічний елемент, надзвичайно рідкісний.
- Чиря— пташа чирки (див. чирка1). Над нами з хуркотом промайнув перший табунець чирят, як знак початку вечірнього льоту (Досв., 1959, 406).
- Ясир— бранці, полонені, яких захоплювали турки й татари під час розбійницьких нападів на українські, російські та польські землі з XV до 60-х років XVIII ст. Микула забіг на саме ліве крило турецького табору, де сподівався знайти ясир (Мак., 1956, 505).
