00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Бенефіс— вистава в дореволюційному театрі на користь одного з її учасників. Щепкін, родовий українець, хотів дати її [п'єсу І. П. Котляревського "Наталка Полтавка"] на свій бенефіс (Фр., XVI, 1955, 224).
- Болість— хвороба, хворість. Гріх смертельний накликати на себе не тільки смерть, - і саму болість (Кв.-Осн., II, 1956, 23).
- Бусол— великий перелітний птах з довгим прямим дзьобом і довгими ногами.
- Вепр— дикий кабан. По тих нетрях і драговині кишіло звіру: оленів, сайгаків, кіз, вепрів, лисиць (Стор., І, 1957, 257).
- Верхівка— верхня, найвища частина чого-небудь. Ведмеді забралися на саму верхівку дуба (Укр.. казки, 1951, 66).
- Винос— дія за знач. виносити і винести (в 1, 2, 4 знач.). Горбасті піски [в пустелі] утворюються внаслідок виносу вітром раніше відкладених часток (Курс заг. геол., 1947, 92).
- Вирок— рішення суду про винність або невинність підсудного. Даремне було б намагання описати радість підсудних з приводу цього вироку (Фр., VI, 1951, 280).
- Висип— дрібні плямки, пухирці, гноячки і т. ін. ін.) причин. Ряд заразних хвороб, наприклад, черевний і висипний тифи, кір, краснуха, скарлатина, віспа та інші супроводяться появою висипу на шкірі (Як запоб. заразн.
- Віскі— спиртний напій, що виробляється переважно в Англії та США. Віскі шукає матрос (Ю. Янов., V, 1959, 27).
- Глиця— листя деяких дерев у вигляді голок, шпильок.
- Епос— оповідний рід літератури на відміну від лірики й драми. Історичний розвиток жанру поеми і досвід радянських поетів показують, що поема створюється і існує на грунті взаємозв'язку двох літературних родів: епосу і лірики (Мал..2. Сукупність народних героїчних пісень, сказань, поем. Весь таврійський епос пройнятий мрією про обводнення степів (Гончар, Таврія.., 1957, 171).
- Ехолот— гідроакустичний прилад для автоматичного вимірювання глибини водойм або глибини занурення будь-яких тіл. Під час рейсу цього криголама [«Єрмак»].
- Збіжжя— рослини та зерно хлібних злаків. Безкраї лани зеленого збіжжя, що саме красувались в той час, дрімали серед тихої ночі (Коцюб., І, 1955, 340).
- Лоша— маля коня. [Мартин:] Ти яких коней запріг? [Омелько:] Лиску, Красавку і Блоху. [Мартин:] Всі три з лошатами, а у Блохи аж двоє ...-Карий, І, 1960, 328).
- Мальок— рибка, що недавно вийшла з ікри. Он щука з темної вистрибує безодні, І срібний дощ мальків, дрібненьких, як овес, Біжить по рівняві хвилястій та холодній (Рильський, Поеми, 1957, 224).
- Мосьє— у Франції та в деяких інших країнах - найменування чоловіка, що додається до прізвища або імені, а також форма ввічливого звертання до чоловіка.
- Наділ— дія за знач. наділити, наділяти 1. Між людьми із давніх-давен ідуть чутки, про наділ землі (Чорн. земля, 1950, 32).
- Нудьга— стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг.
- Огуда— вияв недоброзичливого, осудливого ставлення до кого-, чого-небудь.
- Одуд— невеликий птах з довгим чубом, тонким, загнутим донизу дзьобом і яскравим строкатим забарвленням. Кує зозуля, а її перебиває криклива іволга.
- Ожеред— велика, відповідним чином укладена купа соломи, сіна або немолоченого хліба.
- Пака— велика кількість зв'язаних, скріплених мотузкою однорідних предметів. Сидорчук і ще кілька бійців почали швидко виносити з дверей великі паки паперів і скидати їх у кузов (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 20).
- Попруга— частина кінської збруї - широкий ремінь, який затягують попід черевом коня, закріплюючи сідло (чи сіделко). Чабан Федь похапцем сідлав коня, затягуючи міцно попругу (Смолич, V, 1959, 698).
- Порятунок— уникнення небезпеки, звільнення від загрози смерті, загибелі і т. ін. Після розгрому свого механізованого авангарду гітлерівці, кидаючи в паніці техніку і важке озброєння, масами ринули в ліси.
- Пуга— прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин.
- Піщина— одна зернина, крупина піску. Із піщин зростають гори, із краплин - могутнє море (Забіла, У.. світ, 1960, 156).
- Слина— рідина, що виділяється особливими залозами у ротовій порожнині людини та хребетних тварин, зволожує ротову порожнину й сприяє змочуванню та перетравлюванню їжі. В Кайдаша натекло повний рот слини (Н.-Лев., II, 1956, 280).
- Спека— гаряче, дуже нагріте сонцем повітря. На грядках маки червоні Схнуть і хиляться від спеки (Щог., Поезії, 1958, 258).
- Стик— місце з'єднання, зіткнення двох кінців, країв чого-небудь. Потяг, помалу колихаючись і рівномірно стукаючи на стиках, почав одходити (Григ., 1959, 371).
- Фурія— кожна з трьох богинь помсти в давньоримській міфології. Яхидна фурія раденька, Що по її все діло йшло.
- Щелепа— одна з двох лицьових кісток, в яких тримаються зуби. О. Хведор закинув голову назад, підняв угору куценьку борідку і захихикав, показуючи усі щелепи і два рядки білих зубів (Н.-Лев., І, 1956, 118).
- Імам— духовний глава всіх мусульман або певної їх частини. Мюриди обрали Шаміля імамом - духовним і світським правителем (Іст. СРСР, II, 1957, 162).
- Індиго— багаторічна тропічна бобова рослина, з листя якої добувають темно-синю фарбу.2. Барвник, темно-синя фарба, яку тепер виробляють хімічним способом, а раніше добували з цієї рослини.