00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Ажіотаж— у капіталістичних країнах - штучне підвищення або зниження курсу біржових паперів або цін на товари для одержання прибутку.2. перен.
- Амфітеатр— у давній Греції і Римі - відкрита кругла або півкругла споруда для видовищ з ареною посередині, навколо якої уступами розташовані місця для глядачів. Амфітеатр кінчається з другого боку високою горою Голицею (Н.-Лев., II, 1956, 414).
- Горище— приміщення між стелею і покрівлею будинку. Та [на причілку] був приставлений на горище товстий дрючок, по котрому кури лазили на сідало (Н.-Лев., II, 1956, 178).
- Гідролітак— літак, що має пристосування для злітання з води, посадки на воду і плавання. Кілька гідролітаків, по-чудернацькому піднявши хвости, вже занурялися у воду, немов пили її тупими носами (Кучер, Чорноморці, 1956, 104).
- Даток— те, що підноситься як дар, пожертвування. Не журися, мій хазяю [хазяїне], Не за датком я іду: От так сяду, заспіваю, Відспіваю та й піду (Пісні та романси.., II, 1956, 38).
- Дзбан— жБАН, а, ч. Глекоподібний глиняний, дерев'яний або металевий посуд для води, молока, квасу і т. ін. Принесли йому [Василеві] дзбан води, хліба і ще дечого до їди і, виходячи, замкнули за собою двері на ключ (Фр., І, 1955, 172).
- Звага— рішучість, сміливість. - Добре вам, бабо? - Знов «бабо», подумав [син], але не мав зваги поправить (Коцюб., II, 1955, 277).
- Каня— хижий птах родини яструбових, схожий на шуліку.
- Кваша— страва з гречаного або житнього борошна з солодом, подібна до густого киселю. Раз наймички, не спитавши Онисі, запарили собі квашу й поставили горщик скраю на печі (Н.-Лев., III, 1956, 208).
- Кіот— складана рама або шафка зі скляними дверцями для ікон.
- Мінея— церковна книга з текстами церковних відправ на кожний день місяця. Бувало, в неділю, закривши мінею, По чарці з сусідом випивши тієї, Батько діда просить, щоб той розказав Про Коліївщину (Шевч., І, 1951, 144).
- Нари— настил, поміст або якийсь пристрій для спання (перев. з дерев'яних дощок), що міститься на певній відстані від підлоги. Після прогулянки Остап Тур сідав на краю нар, на долівку спускав довгі ноги, а руки клав на сухі коліна (Чорн. земля, 1959, 98).
- Озія— щось надто велике, незграбне (перев. про будівлю).
- Орчик— дерев'яний або залізний валок, до якого прикріплюють посторонки в упряжці.
- Остракізм— у стародавній Греції - вигнання небезпечних осіб, злочинців за межі міста, держави без права повернення. У давній Греції найнебезпечніших злочинців піддавали остракізмові - виводили за міську браму й забороняли повертатися додому (Літ. Укр. IX 1965, 2).2. перен.
- Писар— людина, що професійно займалася переписуванням паперів.
- Поземка— низовий вітер узимку, а також сніг, який переноситься цим вітром. З ранку схопилась поземка, вздовж вулиці свистів вітер, низько, при землі, женучи білі димки снігу (Донч., III, 1956, 128).
- Протяг— різкий струмінь повітря, що продуває приміщення крізь щілини або відчинені двері, вікна і т. ін. Вибігши, Річард кинув двері одчиненими.
- Пішак— фігура найнижчої цінності у грі в шахи. Пішак - найслабкіша з фігур, бо має дуже обмежену рухливість: він може ходити тільки на одне поле вперед по вертикалі! (Перша книга шахіста, 1952, 28).
- Ривок— короткий, різкий, поривчастий рух кого-, чого-небудь. Іван Залізняк міцно сіпнув за ручку балконних дверей, але вони не піддалися.
- Рокіт— розкотисті звуки, що зливаються в монотонне звучання. Грім двобою рокотом могутнім відгримів звитяжно над Дніпром (Гонч., 1959, 213).
- Ротмістр— у дореволюційній російській кавалерії та жандармерії - офіцерський чин, що відповідав чинові капітана в піхоті й інших військах.
- Ріпа— овочева коренеплідна дворічна рослина родини хрестоцвітих. В крамниці.
- Скіс— дія і стан за знач. скошувати2, скосити.2. Похила поверхня, похилий бік чого-небудь.
- Стік— дія за знач. стікати 1. - Треба придивитися, чи немає там [у мурі] отворів для стоку води (Тулуб, Людолови, II, 1957, 109).
- Футро— хутро.2. Шуба. А стара Люборацька раз збиралась до міста: треба було Орисі футро справити (Свидн., Люборацькі, 1955, 126).
- Циклічність— властивість за знач. циклічний 1. Заготовляючи насіння, корені, плоди, людина не могла не помітити циклічності в розвитку рослин (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 36).
- Їство— їжа (у 1 знач.). І де ті в господа взялися Усякі штучнії їства? (Шевч., II, 1953, 107).