00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Биття— дія за знач. бити 1, 2, 5, 7, 9. Рясніє дощ, і падає лункіше М'яких краплин розмірене биття (Бажан, І, 1946, 170).
- Виріб— вироблена, виготовлена з чогось річ, предмет для вжитку. І не з кождого дерева добрий виріб буде, треба й дерева дібрати (Фр., II, 1950, 130).
- Віза— напис на документі, який засвідчує, що його перевірено офіційною особою. [Ярчук:] Треба, щоб список дістав принципіальну візу директора (Мик. 2. Відмітка на закордонному паспорті про дозвіл в'їзду на територію певної держави, виїзду з неї або перебування в ній. Не дивлячись на жорстокі урізування у видачі в'їзних віз з боку французького уряду,.. Міжнародний конгрес прихильників миру все-таки відбувається (Тич., III, 1957, 329).
- Грижа— хвороба, при якій випинається який-небудь внутрішній орган або його частина через природний чи штучний отвір.
- Дяка— почуття вдячності за зроблене добро, виявлену увагу.
- Зграя— група птахів, тварин, риб і т. ін. Ганяли зграї собак, голодних, худих, сердитих (Коцюб., II, 1955, 159).
- Каштелян— за середньовіччя в ряді країн Західної Європи, зокрема Польщі,- службова особа, яку призначав король або князь для управління цитаделлю в місті, а пізніше - наглядач замку, громадського будинку. В понеділок пополудні прийшли до Сагайдачного белзький каштелян Станіслав Журавинський і любельський воєвода Яків Собєський (Мак., 1956, 583).
- Короп— прісноводна (переважно ставкова) костиста риба родини коропових, що має темно-золоту луску. В березі є човни.
- Кури— загальна назва свійських птахів родини курячих.
- Кутя— обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен, уживана з солодкою підливою напередодні різдва чи водохреща. Стоїть кутя на покуті, А в запічку діти (Шевч., І, 1951, 365).
- Лінкор— скорочення: лінійний корабель. [Нагар:] Комісар наказує підняти пари для евакуації, одкрити вогонь з лінкорів (Корн., І, 1955, 26).
- Лісосмуга— смуга лісових насаджень. Зимою лісосмуги захищають виноградники від холодних вітрів (Колг. Укр., 9, 1959, 37).
- Мана— уявний образ кого-, чого-небудь, що ввижається комусь.
- Мапа— карта (у 1 знач.). Добре було б, якби достали добру і детальну карту (мапу) Полтавщини (Л. Укр., V, 1956, 160).
- Нагробок— нагробний камінь у вигляді пам'ятника, плити і т. ін.
- Одуд— невеликий птах з довгим чубом, тонким, загнутим донизу дзьобом і яскравим строкатим забарвленням. Кує зозуля, а її перебиває криклива іволга.
- Пацієнт— хворий, що звертається до лікаря. Тут [у берлінській лікарні] і пацієнти єсть надзвичайні, наприклад, дівчинка 10 літ приїхала з Африки (Л. Укр., V, 1956, 254).
- Прибережжя— місце біля, поблизу берега. Пахло свіжістю води, молодими травами прибережжя і бруньками столітніх груш (Загреб., Європа 45, 1959, 540).
- Прибуття— дія за знач. прибути. Прибуття Пушкіна на Україну року 1820 на службу при генералі Інзові було, по суті, приїздом опального поета на місце заслання (Рильський, X, 1962, 31).
- Ревище— дуже гучний, протяжливий крик тварини, тварин. Другого дня тваринне ревище сполохало все село (Юхвід, Оля, 1959, 115).
- Рогіз— багаторічна трав'яниста рослина родини рогозових.
- Розгром— дія за знач. розгромити. Цигуля розповідав про розгром маєтку, про вісті з Князівки, про настрої на селі (Головко, II, 1957, 300).
- Термінатор— межа між освітленою Сонцем і темною частинами небесного тіла. Загальну картину підвищень і западин на поверхні Місяця можна одержати, спостерігаючи лінію термінатора (Наука..ТЕРМІНАТОР2, а, ч. Учень, що вчиться ремесла в майстра. - Один є між ними старший, якийсь термінатор, прогнаний від майстра (Фр., IV, 1950, 42).
- Шори— ремінна кінська упряж із шлеєю та посторонками. Запрягайте коні в шори.
- Ялиця— високе вічнозелене дерево родини соснових з густою пірамідальною кроною, м'якою плескатою хвоєю і великими шишками. Петро увидів себе [уві сні] біля орлиного гнізда на вершечку височезної, аж до самих хмар, стрункої ялиці (Д. Бедзик, Украдені гори, 1969, 103).
- Ярлик— грамота, письмовий указ хана Золотої Орди, що надавав право на управління окремими підлеглими їй областями або державами. Тверський великий князь Михайло Ярославич на початку XIV ст. дістав від татар ярлик на велике княжіння Владимирське (Іст. СРСР, І, 1956, 98).