00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Агонія— останні прояви життєвих функцій організму перед смертю.
- Амбулаторія— невеликий лікувальний заклад, що подає медичну допомогу прихожим хворим, а також тим, які лежать вдома. Десятки нових шкіл, нових лікарень, нових амбулаторій, нових майстерень.
- Амонал— вибухова речовина з групи аміачно-селітряних, яка застосовується в гірничій та військовій справі. З різними горючими речовинами [нітрат амонію] утворює вибухові суміші, що мають назву амоналів (Заг. хімія, 1955, 363).
- Бовт— тичина, жердина з порожнистим потовщенням на кінці - рибальське знаряддя, яким заганяють рибу в сітку Закинули рибалки сітку, одпливли вгору й почали бовтами полохать рибу (Н.-Лев., І, 1956, 60).
- Васал— у середні віки в Західній Європі феодал, який одержував від заможнішого феодала-сюзерена земельні ділянки й заступництво, за що й виконував для нього ряд повинностей. Зміст його [роману "Трістан та Ізольда"] - фатальне та нещасливе кохання лицаря-васала Трістана і його королеви Ізольди Злотокосої (Л. Укр., І, 1951, 409).
- Віолончель— смичковий чотириструнний музичний інструмент, середній між скрипкою та контрабасом. Довго бринить іще рівний звук, немов хтось вчепив невидиму струну на віолончелі.
- Голобля— одна з двох жердин, прикріплених кінцями до передньої частини воза, саней і т. ін. Він там за цариною лагодить сани, бо вивернулась голобля (Барв.., 1902, 167).
- Гімн— урочиста пісня, прийнята як символ державної або класової єдності. Коли ж над головами заширяв Величний гімн Радянського Союзу, - Із рук дітей у височінь злетіли З веселим плеском білі голуби, Весни і миру вісники крилаті.
- Кибалка— старовинний жіночий головний убір, що має форму півмісяця. Впрягла [Юнона] в гринджолята павичку, Сховала під кибалку мичку, Щоб не світилася коса (Котл., І, 1952, 66).
- Клема— затискач для з'єднування електричних проводів з машиною, приладом і т. ін. Перед ним невеличкий ящичок з двома ручками, з клемами, гніздами для навушників (Автом. двоє, 1959, 105).
- Лелека— великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами. Доля Жабам догодила - Лелеку королем зробила (Гл., 1951, 123).
- Ліфт— технічна споруда з спеціальною кабіною для вертикального переміщення людей або вантажів. Ліфтом вона піднялась на п'ятий поверх (Донч., V, 1957, 432).
- Покривало— шматок тканини, яким покривають кого-, що-небудь. Черниця повела бабів за колони, зняла з однієї срібної домовини з мощами червоне покривало (Н.-Лев., II, 1956, 333).
- Піке— бавовняна або шовкова тканина полотняного переплетення з рельєфним малюнком у вигляді рубчиків або опуклих візерунків на лицьовому боці.ПІКЕ2, невідм.
- Рознощик— той, хто розносить що-небудь. Я вже був біля редакції. Рознощик машинально сунув мені газету і вигукнув: - Свіжі новини (Коцюб., II, 1955, 425).
- Сарна— гірська коза з невеликими, загнутими на кінцях рогами. На галяву вискакує з гущини сарна і.. зупиняється, витяга цікаву мордочку до кривавої смуги обрію, що червоніє на узліссі (Коцюб., І, 1955, 148).
- Стіл— вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки (іноді з ящиками, тумбочками), на яких розміщують різні предмети. Свиню пусти під стіл, а вона лізе на стіл (Укр.. присл.., 1955, 168).
- Тирло— місце для відпочинку худоби, найчастіше біля водопою. [Семен:] Як був ще за підпасича біля панського ялівника, то як приженем було ялівник на тирло, то я як улізу в ставок та плаваю аж до полудня.
- Трепета— осика. Широкий лист на трепеті, широкий та й буйний, Хоч мій любко невеличкий, Коли він розумний (Коломийки, 1969, 161).
- Щипці— інструмент, який складається з двох з'єднаних на шарнірі стержнів і використовується для затискування, захоплювання, розколювання, виривання чого-небудь. Панночка сиділа коло вікна за столиком перед дзеркалом, на столику горіла спиртова лампочка і грілися щипці для завивання волосся (Л. Укр., III, 1952, 603).
- Ікло— зуб між різцями й передкореневими зубами в кожній половині верхньої та нижньої щелеп людини й ссавців. Потомились вівчарки.
- Ім'я— особиста назва людини, що дається їй після народження. - Мені почулося наче ім'я моєї жінки (Мирний, III, 1954, 274).
- Ґвалт— сильний крик, галас. По хлівцям [хлівцях] гуси гегекають, качки кахкають, квочки кудкудакають -... а чуючи такий гвалт, собаки то брехали, то вже стали вити (Кв.-Осн., II, 1956, 172).