ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Буз— бузок. Навколо цвів мигдаль і буз... (Олесь, Вибр., 1958, 332).
- Біб— однорічна городня рослина, що має в стручках поживні плоди. Ці похилі спадисті гори.
- Зяб— осіння оранка поля для сіяння ярих культур навесні. - На першому лану, де ви бачите кукурудзяний пишнозелений ліс, був зяб, а на другому - весняна оранка (Вишня, І, 1956, 433).
- Кір— дитяча заразна хвороба, що супроводиться висипом, запаленням дихальних шляхів, слизової оболонки очей, ротової порожнини та гарячкою. Не заносячи цього листа додому, спаліть його, щоб бува кір не передався і до Вашої дітвори (Мирний, V, 1955, 405).
- Овид— обрій, виднокруг. Перед нами, на далекому овиді, виринає з-за збіжжя кілька їздців (Ірчан, І, 1958, 288).
- Озія— щось надто велике, незграбне (перев. про будівлю).
- Опік— пошкодження тканини тіла людини або тварини вогнем, сонячним промінням, хімічними речовинами або чим-небудь гарячим. Рани від опіків на руках і ногах гоїлись (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 277).
- Поліп— кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці - рот. Йому здавалось, що до боку його причепився якийсь поганий слизняк, поліп, холодний та ціпкий (Фр., III, 1950, 441).
- Псар— людина, що доглядала за мисливськими собаками і брала участь у полюванні. Троянці, в роги затрубивши, Пустили гончих в чагарі, Кругом болото обступивши, Бичами ляскали псарі (Котл., І, 1952, 131).
- Рукопис— текст будь-якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці. Прислати рукописи не можу, бо дещо не викінчено (Коцюб., III, 1956, 203).
- Сич— хижий нічний птах бурого кольору родини совиних. Зайченятко беззахиснеє Тут притулиться на ніч І радітиме, сердечнеє, Що не злапав лютий сич (Крим., 1965, 83).
- Скіпетр— оздоблена дорогоцінним камінням та різьбленням палиця, що є символом, знаком царської влади.
- Шасі— рама чи основа різних машин, механізмів, пристроїв.
- Шлик— старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи оздоблений хутром. Шлик бархатний на свою голову надівав [татарин], На коня сідає, Безпечно за козаком Голотою ганяє, (Укр.. думи.., 1955, 6).
- Ява— частина акту, дії драматичного твору, в якій склад виконавців лишається незмінним. Багато працював Карпенко-Карий.
- Ікс— назва двадцять першої літери (х) латинського алфавіту.2. у знач.