00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Гумор— доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття недоліків.
- Звід— довга жердина, пристосована над колодязем для витягування води.
- Лихоліття— часи тяжкого лиха, бідування народу. Розказали кобзарі нам Про войни [війни] і чвари, Про тяжкеє лихоліття.
- Льох— спеціально обладнана яма із східцями для зберігання продуктів (переважно овочів і фруктів). Ключниця.
- Ляля— дитина (звичайно мала). Що можна лялі, того не можна мамі (Мирний, II, 1954, 129).
- Літопис— у стародавній Русі - хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником. З кінця XI ст. в Новгороді вели літопис, в якому записували найважливіші міські події (Іст. СРСР, І, 1956, 67).
- Наділ— дія за знач. наділити, наділяти 1. Між людьми із давніх-давен ідуть чутки, про наділ землі (Чорн. земля, 1950, 32).
- Напасник— той, хто нападав, нападає або збирається нападати на кого-, що-небудь. Спочатку хотіла [Параскіца] оборонятися, але, коли її стрів град камінців та грудок, побачила, що не дасть собі ради з отарою напасників, і пустилась навтьоки (Коцюб., І, 1955, 272).
- Ожеред— велика, відповідним чином укладена купа соломи, сіна або немолоченого хліба.
- Повня— одна з фаз Місяця, коли він обернений до Землі своїм освітленим боком і має вигляд повного круга.
- Поліп— кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці - рот. Йому здавалось, що до боку його причепився якийсь поганий слизняк, поліп, холодний та ціпкий (Фр., III, 1950, 441).
- Поняття— одна із форм мислення, результат узагальнення суттєвих ознак об'єкта дійсності. Клас є поняття, яке складається в боротьбі і розвитку (Ленін, 40, 1974, 293).
- Приїзд— дія за знач. приїздити. Він ще не бачив ні одного приїзду князевого, але чути чув багато: і раніше про те згадувалося у селі, а оце тепер - тільки й розмови було про скорий князів приїзд (Хотк., І, 1966, 95).
- Птах— хребетна тварина, яка має тіло, вкрите пір'ям, дзьоб і замість передніх кінцівок крила. Мовчки вирвав він перо Птахові з хвоста й, за шапку Гостроверху застромивши, Далі він собі подався (Л. Укр., IV, 1954, 166).
- Підгір'я— нижній схил гори, що переходить у рівнину.
- Підпис— дія за знач. підписати, підписувати 1. Зачинив [Наполеон] вікно і наблизився до столу, на якому лежали донесення маршалів, листи з Франції, накази, які чекали на підпис (Кочура, Зол. грамота, 1960, 125).
- Піна— непрозора легка пузирчаста маса, утворена на поверхні рідин від сильного коливання, збовтування, нагрівання, бродіння і т. ін. Вода ллється на колеса зверху, обливає їх білою піною (Н.-Лев., II, 1956, 28).
- Скеля— кам'яна брила або гора з стрімкими схилами та гострими виступами. Над самою водою стояла висока, але не широка скеля, ніби стіна з каміння (Н.-Лев., III, 1956, 37).
- Стик— місце з'єднання, зіткнення двох кінців, країв чого-небудь. Потяг, помалу колихаючись і рівномірно стукаючи на стиках, почав одходити (Григ., 1959, 371).
- Тінь— темний відбиток на чому-небудь від предмета, освітленого з протилежного боку. Сонце вже клонилося до заходу, з дерев і гір лягали довгі тіні і закривали долини (Фр., VIII, 1952, 364).
- Хляки— найбільша частина шлунка жуйних тварин. Як будуть мене різать [говорить корівка], так ти просися хляки мить (Сл. Гр.).
- Читець— той, хто читає кому-небудь вголос. - А що пак твої наймити будуть завтра робити? - несподівано перебила Онися читця (Н.-Лев., III, 1956, 89).
- Штиб— дрібне або подрібнене кам'яне вугілля. Під ногами, як ринь на березі, шелестів штиб (Панч, І, 1956, 408).
- Ясир— бранці, полонені, яких захоплювали турки й татари під час розбійницьких нападів на українські, російські та польські землі з XV до 60-х років XVIII ст. Микула забіг на саме ліве крило турецького табору, де сподівався знайти ясир (Мак., 1956, 505).
- Ятка— легка будівля для тимчасового користування (торгівлі, виставки і т. ін.).
- Ім'я— особиста назва людини, що дається їй після народження. - Мені почулося наче ім'я моєї жінки (Мирний, III, 1954, 274).