00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Алое— багаторічна тропічна й субтропічна трав'яниста рослина з довгастим м'ясистим листям, укритим по краю шипами.
- Бовт— тичина, жердина з порожнистим потовщенням на кінці - рибальське знаряддя, яким заганяють рибу в сітку Закинули рибалки сітку, одпливли вгору й почали бовтами полохать рибу (Н.-Лев., І, 1956, 60).
- Випал— дія за знач. випалювати1, випалити 4, 5. Використання природного газу гірничозбагачувальними комбінатами дозволить впровадити процес магнетизуючого випалу залізних руд (Наука.., 3, 1961, 25).
- Гарба— високий віз на двох або чотирьох колесах. Щоранку вони [цигани] запрягали в свою двоколесу гарбу маленьку, худу й облізлу шкапину (Коцюб., I, 1955, 371).
- Гіпотенуза— сторона прямокутного трикутника, яка лежить проти прямого кута. - А в голові так і миготить: периметр, трикутник, гіпотенуза, конус.
- Доробало— про неповоротку, незграбну, товсту людину. [Гаврило (дивлячись на Логвина) :] Невже і цей доробало вчиться? (Кроп., III, 1959, 146).
- Дідух— сніп, який ставили за старим звичаєм у кутку хати перед різдвом. Йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з дідухом і кутею (Фр., VIII, 1952, 100).
- Заїр— грошова одиниця в Республіці Заїр, яка була в обігу з 1967 до 1998 року.
- Збір— дія за знач. збирати 7-10. Чи не пора і серед землекопів почати збір коштів у фонд оборони і на подарунки фронтовикам? (Кучер, Чорноморці, 1956, 112).
- Звір— дика, звичайно хижа, тварина. Медвідь - страшний, великий звір. Вночі в село заходить з гір: Тут вб'є вола, там цапа з'їсть - Немилий і шкідливий гість (Фр., XIII, 1954, 265).
- Знос— дія за знач. зносити, знести 1 - 5. Він [льотчик].
- Книш— вид білого хліба з загорнутими всередину краями та змазаного салом або олією. Поки бабу ся спече книші, а у дідуся не буде душі (Номис, 1864, № 5677).
- Кріт— невеликий комахоїдний ссавець, що живе під землею.
- Линва— товста дуже міцна мотузка з волокон або дроту.
- Мавпеня— маля мавпи (у 1 знач.). Раз до нас на палубу впало, обірвавшися з дерева, мале мавпеня. Цілі хмари мавп повисли на гіллі.
- Мінерал— природна неорганічна речовина, що входить до складу земної кори і є складовою частиною гірських порід і руд. Гірські породи подібно до будь-якої великої чи малої будови складені з цеглинок, також великих або малих, які називаються мінералами (Наука.., 10, 1958, 24).
- Мінус— математичний знак для позначення дії віднімання та від'ємних чисел, зображений горизонтальною рискою (-).2. невідм.
- Німб— сяйво, намальоване у формі круга навколо голови або над головою (на іконах, картинах релігійного змісту та ін.), як символ святості. Дід Дунай підходить до покуття.
- Патли— довгі, густі, скуйовджені пасма людського волосся.
- Пиха— надмірно висока думка про себе, погорда, зарозумілість, зазнайство. - Е, - подумав дід, - яка пиха! Зневажає залицяння такого козака! (Стор., І, 1957, 82).
- Поема— жанр віршованого оповідного твору. Поема - жанр, який розвивається на межі епосу і лірики, навіть драми, синтезуючи, вільно вбираючи в себе всі існуючі засоби й прийоми (Літ. Укр.Х 1967, 3).2. Великий поетичний оповідний твір.
- Півдороги— пІВДОРОГА, и, ж. Середина віддалі між чим-небудь. Я несу кошик,.. ступаю в калошах.
- Смисл— уявлення про щось, поняття, розуміння чого-небудь. [Олеся:] Такий тільки чоловік усьому дає інший смисл, і в те, що нам часто вбачається вже мертвим, він вдуває дух животворящий.
- Суфлер— працівник театру, що під час репетиції та вистави підказує акторам текст ролі. З-за куліс підказують, суфлер вголос читає мені текст ролі, а я мовчки стою (Минуле укр. театру, 1953, 83).
- Сіни— нежила частина селянських хат і невеликих міських будинків, яка з'єднує жиле приміщення з ганком, рундуком або ділить хату, будинок на дві половини. Ми ввійшли в сіни.
- Унія— об'єднання, союз двох або кількох монархічних держав під владою однієї династії. У 1385 році литовський князь Ягайло уклав з польськими панами договір про унію (об'єднання) Литви з Польщею (Іст. СРСР, І, 1957, 93).
- Індивідуум— кожний самостійно існуючий живий організм.
- Ґуля— гУЛЯ1, і, ж. Заокруглена опуклість, наріст на тілі людини або тварини від запалення, удару і т. ін. Учора середульший [син] узяв та з водовозки полетів сторчака додолу і набив чималу гулю на коліні (Мирний, V, 1955, 404).