00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Ваговоз— вантажний автомобіль, грузовик. Скрізь стояли дбайливо замасковані ваговози (Собко, Вогонь.., 1947, 111).
- Волинка— народний духовий музичний інструмент, що складається з міха і вставлених у нього двох-трьох трубок.
- Відступ— відхід з певних позицій під натиском супротивника. Вся монгольська лінія разом подалася назад.
- Евакуація— організоване вивезення людей, підприємств, установ та різних матеріальних цінностей з небезпечної місцевості під час війни, стихійного лиха і т. ін. Почалася евакуація.
- Екзекуція— тілесне покарання. Досі пече його отой сповнений невимовного болю, докору й осуду погляд закривавленого після екзекуції Оленчука (Гончар, Таврія..2. Виконання судового чи адміністративного вироку про смертну кару, тілесне покарання, стягнення боргу, податку і т. ін. Баби з коцюбами довгий час ставили опір двом ротам війська, які прийшли на село для екзекуції (Фр. VI, 1951, 208).
- Загал— велике коло, маса людей, товариство, широка громадськість.
- Йорж— дрібна прісноводна риба родини окуневих із колючими плавцями. Вудок було в нього безліч - на сома, на коропа, на головня, на йоржа й на бубиря (Коз. грамота, 1939, 43).
- Карк— задня частина шиї з верхньою частиною хребта.
- Кидок— однокр. дія за знач. кидати 1 і кидатися 1, 3. Влучний кидок гранати, і вибух перед автомашиною здибив її і поклав боком у рівчак ( Д. Бед-зик, Плем'я.., 1958, 38).
- Кирпа— короткий, задертий догори ніс. Хома зараз тут свою кирпу тиць! (бо він у нас кирпатий на всю околицю) (Барв.., 1902, 191).
- Клас— сукупність предметів, явищ, що мають спільні ознаки, однакові якості.
- Кізяк— кал, послід тварин. Як умер старий [пан], та пішли шукати, аж там замість грошей одному кутку цегла, у другому - череп'я, а в третьому - кінські кізяки (Мирний, IV, 1955, 26).
- Людоїд— дикун, що їсть людське м'ясо. Для мене, здається, готувався до свята справжній бенкет, так наче я мав апетит людоїда, або приїхав з голодного краю (Коцюб., II, 1955, 358).
- Мийка— ганчірка, віхоть для миття чого-небудь. На позаливаній долівці стояв цебер, повний помий, валялись під ногами мокрі мийки, ганчірки, лушпиння з бараболі (Коцюб.2. Пристосування для миття, промивання чого-небудь.
- Накип— твердий осадок на внутрішніх стінках посудини з нерозчинних солей, який утворюється під час кипіння і випаровування рідини. Чайник був давно вичищений.
- Напасник— той, хто нападав, нападає або збирається нападати на кого-, що-небудь. Спочатку хотіла [Параскіца] оборонятися, але, коли її стрів град камінців та грудок, побачила, що не дасть собі ради з отарою напасників, і пустилась навтьоки (Коцюб., І, 1955, 272).
- Ночви— довгаста посудина з розширеними доверху стінками для домашнього вжитку: виготовлення тіста, прання білизни, купання і т. ін. Молодиці місили діжу та тісто на паляниці в здорових ночвах (Н.-Лев., III, 1956, 73).
- Перепустка— посвідчення, умовний предмет і т. ін. на право входу, доступу куди-небудь.
- Пияк— той, хто постійно і надмірно п'є спиртні напої, має хворобливу пристрасть до них.
- Сидня— дія і стан за знач. сидіти 1 - 5. Якось завжди спізнювався з оранкою і сівбою, сінокіс його перестоював, а пашня осипалась або починала зеленіти в снопах, бо, як говорили люди, Кузьма за лежнею не знав сидні (Стельмах, II, 1962, 296).
- Скойка— стулка черепашки двостулкових молюсків.2. Двостулковий молюск, черепашка якого вкрита перламутром і використовується для виготовлення ґудзиків, прикрас і т. ін. Діти шукають скойок в ріні та сухого баговиння на паливо (Л. Укр., II, 1951, 129).
- Стік— дія за знач. стікати 1. - Треба придивитися, чи немає там [у мурі] отворів для стоку води (Тулуб, Людолови, II, 1957, 109).
- Терен— колючий кущ родини розових, що дає темно-сині їстівні плоди з терпким кисло-солодким присмаком. На одному косогорі розрослась густа-прегуста дереза, терен та шипшина, неначе тонке зелене руно (Н.-Лев., III, 1956, 127).
- Учта— урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події.
- Чаклун— людина, яка займається чаклунством. В селі дехто діда зве чаклуном, але це брехня, бо він до церкви ходить (Стельмах, II, 1962, 259).