ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Бод— одиниця швидкості передавання сигналу, що вимірюється числом дискретних переходів або подій за секунду.
- Вулиця— обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння. А скільки ж у Харкові вулиць, так батечку мій! Довгі та прямі, та є і мощені (Кв.-Осн., II, 1956, 308).
- Відкуп— право на стягання безпосередньо з населення податків на оренду чого-небудь, яке надавала держава приватній особі за певну грошову винагороду. Збір мита звичайно здавали [князі] на відкуп або в оренду (Іст. УРСР, І, 1953, 127).
- Віз— засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів. Воли поздихали, Вози поламались, З батіжками чумаченьки Додому вертались (Шевч., II, 1953, 120).
- Вік— тривалість життя людини, тварини, рослини. Сей на руках знав ворожити, Кому знав спільно віку жити (Котл., І, 1952, 225).
- Дурощі— нерозумні, безглузді вчинки. - Хлопець ти хороший, кинь дурощі (Мик., II, 1957, 470).
- Зір— одно з п'яти почуттів, органом якого є око. Найбільшої уваги потребує орган зору, бо видиме сприймання світу відбувається тільки за його допомогою (Шк. гігієна, 1954, 61).
- Коц— грубе вовняне однотонне вкривало з начісками. Довго я качалась в постелі, загорнувшись коцем з головою, щоб зогрітися (Мирний, IV, 1955, 348).
- Кріп— однорічна городня рослина родини зонтичних, що її використовують як ароматичну приправу для страв, а також для соління огірків і помідорів. У казармах подали бурлакам на вечерю куліш з одним кропом без сала (Н.-Лев., II, 1956, 101).
- Кір— дитяча заразна хвороба, що супроводиться висипом, запаленням дихальних шляхів, слизової оболонки очей, ротової порожнини та гарячкою. Не заносячи цього листа додому, спаліть його, щоб бува кір не передався і до Вашої дітвори (Мирний, V, 1955, 405).
- Рів— довга глибока канава, розмита водою або викопана в землі. Між двома горами послався той шлях, порізаний ровами, що повикручувала весняна вода, стікаючи з гір (Мирний, І, 1954, 245).
- Узи— окови (див. окова 2). І за що Його, святого, мордували, Во узи кували.
- Цар— володар якої-небудь країни (як загальна назва, не титул). Посли, прийшовши до столиці, Послали до царя сказать, Що до його і до цариці Еней прислав поклон оддать (Котл., І, 1952, 169).
- Ікс— назва двадцять першої літери (х) латинського алфавіту.2. у знач.